Кардіологія

Ні. На приватну консультацію кардіолога можна записатися без направлення.

Консультація кардіолога коштує 230 zł, а контрольний візит — 200 zł.

Так. У медичному центрі «Moja Rodzina» доступне обстеження ЕКГ.

ЕКГ коштує 100 zł, а ЕКГ з описом лікаря — 130 zł.

Так. У центрі можна пройти 24-годинне холтерівське моніторування ЕКГ.

Холтерівське моніторування ЕКГ протягом 24 годин коштує 210 zł.

Так. Доступне добове моніторування артеріального тиску. Вартість обстеження — 190 zł.

Звичайна ЕКГ реєструє роботу серця протягом короткого часу під час обстеження.

Холтерівське моніторування ЕКГ відстежує серцевий ритм протягом 24 годин, тому може допомогти зареєструвати порушення, які виникають лише періодично.

Повторні підвищені показники артеріального тиску варто обговорити з лікарем.

Кардіолог може оцінити результати домашніх вимірювань, фактори ризику та визначити, чи потрібна подальша діагностика, наприклад добове моніторування тиску.

Так, особливо якщо серцебиття повторюється, виникає без очевидної причини або супроводжується запамороченням, задишкою, слабкістю чи непритомністю.

Так. За наявності показань лікар може рекомендувати ехокардіографію або інші додаткові обстеження.

Раптовий сильний біль у грудях, виражена задишка, втрата свідомості або інші симптоми безпосередньої загрози здоров’ю потребують невідкладної медичної допомоги.

Кардіолог займається діагностикою, лікуванням та контролем захворювань серця й системи кровообігу.

До лікаря варто звернутися, зокрема, у разі:

• артеріальної гіпертензії;
• відхилень або нестабільних показників тиску;
• порушень серцевого ритму;
• серцебиття;
• тахікардії або брадикардії;
• ішемічної хвороби серця;
• серцевої недостатності;
• атеросклерозу;
• підвищеного холестерину та інших серцево-судинних факторів ризику;
• болю або дискомфорту в грудях;
• задишки;
• набряків нижніх кінцівок;
• зниження переносимості фізичного навантаження;
• потреби в контролі раніше діагностованого захворювання серця.

Консультація також може бути показана людям без скарг, які мають фактори підвищеного ризику серцево-судинних захворювань.

До кардіолога звертаються пацієнти, зокрема, з підозрою або встановленим діагнозом:

• артеріальної гіпертензії;
• порушень серцевого ритму;
• ішемічної хвороби серця;
• серцевої недостатності;
• тахікардії;
• брадикардії;
• атеросклерозу та інших серцево-судинних захворювань.

Кардіолог також оцінює серцево-судинні фактори ризику та спостерігає пацієнтів, які потребують регулярного контролю раніше діагностованих захворювань.

Візит починається зі збору анамнезу.

Лікар запитує, зокрема, про:

• поточні скарги;
• час та обставини появи симптомів;
• показники артеріального тиску;
• попередні захворювання серця й системи кровообігу;
• препарати, які ви приймаєте;
• хронічні захворювання;
• фізичну активність і спосіб життя;
• серцево-судинні захворювання в родині;
• результати попередніх обстежень.

Під час візиту лікар також може виміряти артеріальний тиск і пульс, послухати серце та легені.

Залежно від показань кардіолог може:

• виконати або рекомендувати ЕКГ;
• рекомендувати холтерівське моніторування ЕКГ;
• рекомендувати добове моніторування артеріального тиску;
• призначити лабораторні дослідження;
• рекомендувати ехокардіографію або інші обстеження;
• проаналізувати попередню медичну документацію;
• призначити або скоригувати лікування;
• спланувати подальший контроль.

Обсяг діагностики підбирається відповідно до симптомів, результатів огляду та індивідуального серцево-судинного ризику.

ЕКГ — базове неінвазивне обстеження, яке реєструє електричну активність серця.

Воно може бути корисним, зокрема, для оцінки:

• серцевого ритму;
• частоти серцевих скорочень;
• окремих порушень ритму;
• деяких порушень проведення електричних імпульсів;
• змін, які потребують подальшої кардіологічної діагностики.

Обстеження триває недовго й не потребує спеціальної підготовки.

ЕКГ можна виконати як окреме обстеження або як частину діагностики, рекомендованої лікарем.

Звичайна ЕКГ показує роботу серця протягом короткого проміжку часу. Однак деякі порушення ритму виникають лише періодично.

Холтерівське моніторування ЕКГ реєструє роботу серця протягом 24 годин під час повсякденної активності пацієнта.

Обстеження може бути рекомендоване, зокрема, у разі:

• серцебиття;
• відчуття нерівномірної роботи серця;
• періодичної тахікардії або брадикардії;
• запаморочення;
• непритомності або переднепритомних станів;
• підозри на порушення серцевого ритму;
• потреби в контролі ефективності лікування.

Під час обстеження пацієнт носить невеликий пристрій, який реєструє роботу серця протягом доби.

Під час моніторування важливо за можливості зберігати звичайну повсякденну активність та дотримуватися рекомендацій, отриманих під час встановлення пристрою.

Добове моніторування артеріального тиску дозволяє багаторазово вимірювати тиск протягом дня та ночі.

Обстеження може бути корисним, зокрема, у разі:

• підозри на артеріальну гіпертензію;
• значних коливань тиску;
• відмінностей між домашніми вимірюваннями та вимірюваннями в кабінеті лікаря;
• оцінки ефективності лікування гіпертензії;
• потреби оцінити тиск під час сну та повсякденної активності.

Пацієнт носить апарат протягом 24 годин, а вимірювання виконуються автоматично через визначені проміжки часу.

Підвищений артеріальний тиск часто тривалий час не спричиняє виражених скарг.

Якщо високі показники повторюються під час домашніх вимірювань або їх виявили на інших візитах, варто обговорити це з лікарем.

Кардіолог може:

• проаналізувати домашні вимірювання тиску;
• оцінити інші серцево-судинні фактори ризику;
• рекомендувати добове моніторування тиску;
• призначити відповідні лабораторні дослідження або додаткову діагностику;
• оцінити поточне лікування;
• спланувати подальші дії.

Якщо ви вимірюєте тиск удома, варто записувати результати та взяти їх на візит.

Відчуття прискореного, сильного або нерівномірного серцебиття може виникати в різних ситуаціях і не завжди означає захворювання серця.

Однак якщо симптоми повторюються, тривають довше, з’являються без очевидної причини або супроводжуються запамороченням, слабкістю чи непритомністю, варто звернутися до лікаря.

Залежно від характеру симптомів діагностика може включати:

• ЕКГ;
• холтерівське моніторування ЕКГ;
• лабораторні дослідження;
• додаткові кардіологічні обстеження.

Біль у грудях може мати багато причин і не завжди пов’язаний із серцем. Однак його не слід автоматично вважати незначним.

Під час консультації лікар оцінює характер болю, обставини його появи, інші симптоми та фактори ризику.

Залежно від ситуації може рекомендувати ЕКГ або подальшу діагностику.

Раптовий сильний біль у грудях, виражена задишка, втрата свідомості або раптове значне погіршення стану здоров’я потребують невідкладної медичної допомоги — у такій ситуації не слід чекати на плановий візит.